Очікує на перевірку

Майстренко Володимир Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майстренко Володимир Микитович
Народження16 листопада 1921(1921-11-16)
Ростов-на-Дону, Донська область, РСФРР
Смерть20 березня 1982(1982-03-20) (60 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
ПохованняМіське кладовище № 2
ОсвітаСталінградське військове танкове училище (1945)
ПартіяВКП(б)
Звання Старшина
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки орден Слави III. ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Володимир Микитович Майстренко (16 листопада 1921 — 20 березня 1982) — Герой Радянського Союзу, механік-водій танка Т-34-85 2-го танкового батальйону, 51-ї гвардійської Фастівської танкової Червонопрапорної бригади (6-го гвардійського танкового корпусу, 3-ї гвардійської танкової армії, 1-го Українського фронту).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 листопада 1921 року в місті Ростов-на-Дону.

У Червоній Армії з 28 липня 1941 року. У діючій армії з 25 травня 1942 року. Воював на Північно-Кавказькому та 1-му Українському фронтах.

Відзначився в середині серпня 1944 року в ході боїв за розширення Сандомирського плацдарму на річці Вісла.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року гвардії старшині Майстренко Володимиру Микитовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

Жив у місті Харків. Працював інструктором у Фрунзенському райвиконкому міста. Помер 20 березня 1982 року. Похований на кладовищі № 2 у Харкові.

Меморіальна дошка на будинку, де мешкав Майстренко.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. Н. Шкадов.  — М: Воениздат, 1988.  — Т. 2 /Любов — Ящук/.  — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Зірки бойової доблесті. Львів: Каменяр, 1968.